Історія коледжу
Відеоролік до 50-річчя коледжу
Ювілейна Методична рада
Маріупольський механіко-металургійний коледж ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» було засновано в 1966 році як Маріупольський промислово-економічний технікум (наказ Міністерства металургії СРСР від 31.05.66 р № 225).
Біля витоків становлення коледжу стояв перший директор –
Алексєєнко Анатолій Семенович.
Маючи за плечима 13 років педагогічного стажу роботи, він наказом міністра чорної металургії УРСР був призначений на посаду директора Жданівського промислово-економічного технікуму.
Спочатку технікум містивсяу будівлі вечірнього металургійного інституту (директор Калашников П.Г.) – на розі вулиць К.Маркса і 1 Травня.
У той час прийом здійснювався за спеціальностями:
1713 – “Планування на підприємствах металургійної промисловості”
1723 – “Товарознавство, матеріально-технічне забезпечення і збут”
1728 – “Бухгалтерський облік”
1745 – “Організація діловодства”
У жовтні 1969 технікум було перейменовано на Маріупольський механіко-металургійний (наказ Міністра чорної металургії УРСР від 22.10.69 р.).
Підготовка кадрів додатково проводилася за спеціальностями:
0509 – “Обладнання заводів чорної металургії”
1609 – “Експлуатація промислового залізничного транспорту”
1604 – “Рухомий склад промислового залізничного транспорту”
1016 – “Технологія приготування страви”
0401 – “Доменне виробництво”
0402 – “Сталеплавильне виробництво”
0412 – “Прокатне виробництво”
1214 – “Будівництво та експлуатація колійного господарства”
1 607 – “Автоматика і телемеханіка на залізничному транспорті”
На посаді директора навчального закладу Анатолій Семенович пропрацював з 1966 по 1970 рік.
Другим директором Механіко-металургійного технікуму став Воробйов Володимир Данилович – людина високої моральної культури, доброзичливий, тактовний, з шанобливим ставленням до кожного викладача. Під керівництвом Володимира Даниловича пожвавилася, стала більш змістовною і якісною навчально-виховна робота: було багато відвідувань занять з аналізами, обговореннями і обміном досвідом. Навчальним закладом він керував протягом шести років. Воробйов В.Д. разом із заступниками директора активно займалися матеріальним і лабораторним оснащенням технікуму. Паралельно з комплектуванням матеріальної і лабораторної бази велася робота з будівництва нової будівлі технікуму. Будівництво здійснював трест «Азовстальбуд», а фінансування будівництва здійснював завод «Азовсталь».
Величезну роль у будівництві технікуму відіграв директор
Ряднов Іван Іванович,
який до свого призначення на цю посаду в 1976 р. працював заступником директора Макіївського металургійного технікуму. За його керівництва було споруджено будівлю адміністративно-побутового корпусу технікуму, було закінчено будівництво майстерень, проведено озеленення території технікуму. Іван Іванович очолював технікум до 1992 року. Ряднов І.І. виявив себе як прекрасний організатор і «господар». Він був творчою особистістю. Ним були зроблені шість винаходів в галузі залізничного транспорту і десятки раціоналізаторських пропозицій.
За великий внесок у винахідницьку діяльність Ряднов І.І. неодноразово був нагороджений грамотами Міністерства чорної металургії України. Під керівництвом директора у навчальному закладі проводилася велика спортивно-масова робота та робота з естетичного виховання студентів. Студенти технікуму брали активну участь у спортивних змаганнях різного рівня (від міських заходів до змагань у масштабі Міністерства чорної металургії). За особистої участі директора була створена потужна спортивна база (стадіон, спортивне містечко, друга спортивна зала, зали для тренувань спортсменів зборотьби і боксу, тренажерна зала, придбані спортивні снаряди і спортивний інвентар).
Особлива увага в технікумі приділялася вихованню молоді. Робота велася за кількома напрямками: ідейно-політичне, військово-патріотичне, моральне, інтернаціональне, правове, фізичне і трудове виховання.
У структурі організації виховної роботи були створені і працювали: педагогічний лекторій для батьків; лекторська група студентів; рада гуртожитку; рада профілактики; ради з військово-патріотичного та інтернаціонального виховання, основу яких складали військово-патріотичний клуб «Подвиг» таінтерклуб «Дружба»; секція «Естет»; клуб художньої самодіяльності (11 – 13 колективів різних жанрів); спортивні секції на базі трьох спортивних залів; технічні та предметні гуртки; педагогічна дружина; добровільна народна дружина у складі викладачів і повнолітніх студентів; постійно діючий кінолекторій (в кооперації з кінотеатром ім. Жданова); щомісячний суспільно – політичний лекторій силами вчених Москви (за договором); систематичні зустрічі із закріпленими за технікумом лікарями, працівниками РВВС і наркологом; батьківські комітети; школа політінформаторівта ін.
У вільний від навчання час студенти займалися і в гуртках технічної творчості, де виготовляли моделі і макети обладнання (за рік близько 150 моделей і макетів). Особливу увагу керівництво технікуму на той час приділяло культурно – виховній роботі. З 1977 по 1986 роки колектив художньої самодіяльності технікуму був учасником республіканських оглядів, проведених МЧМ УРСР, і посідав 1 раз – 3 місце, 4 рази – 2 місце, 2 рази – 1 місце серед 38 технікумів України.
Підготовка фахівців до 1984 року проводилася за денною та вечірньою формами навчання, а з 1984 до 1997 року тільки за денною. З 1997 року навчання ведеться за денною та заочною формами.
Кисельов Віктор Єгорович,
був обраний директором у важкі, «лихі» дев’яності роки (1992 рік). Керувати технікумом на той час могла тільки смілива, відповідальна і працьовиталюдина. В.Є. Кисельов таким і був. Під його керівництвом технікум почав важку, затяжну боротьбу за виживання.
Віктор Єгорович заклав міцну основу для роботи навчального закладу в нових умовах. Йому вдалося не тільки зберегти все краще, що було в технікумі, а й примножити. Він зібрав колектив високопрофесійних, працьовитих, молодих душею педагогів; підійшов до питання про збільшення кількості спеціальностей технікуму з точки зору функціональності, відповідності часу, потребам міста; розширив і зміцнив матеріальну базу технікуму. Технікум не закрили, він вистояв і, як і раніше, вважається одним з кращих навчальних закладів 1 – 2 рівнів акредитації.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 року № 526 “Про вдосконалення мережі вищих та професійно-технічних навчальних закладів” та Наказом Міністерства освіти від 20 червня 1997 року № 218 “Про реформування мережі вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти» Маріупольський механіко-металургійний технікум увійшов до складу Приазовського державного технічного університету (ПДТУ) як структурний підрозділ без права юридичної особи. Наказом ДВНЗ «ПДТУ» від 18 листопада 2010 № 176-05 механіко-металургійний технікум перейменовано на Маріупольський механіко-металургійний коледж Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет».
До структури коледжу увійшло заочне відділення, яке раніше було Маріупольською філією Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму за заочною формою навчання, і відповідно до наказу Міністерства освіти України від 26 серпня 1997 року № 316 було передано до складу ПДТУ.
За період свого існування коледж підготував для народного господарства понад 25 тис. фахівців за денною, вечірньою та заочною формами навчання.
У грудні 2012 року кермо влади Маріупольським механіко-металургійним коледжем прийняла людина з величезним виробничим досвідом, величезним досвідом управлінської роботи
Степанов В’ячеслав Володимирович.
Сьогодні коледж має гарну навчально-методичну базу, що відповідає сучасним вимогам. Навчальний, лабораторний, суспільно – побутовий корпуси, навчально-виробничі майстерні, гуртожиток загальною площею близько 40000 кв.м., обладнані всіма необхідними засобами навчання аудиторії, 24 лабораторії. Добре оснащені навчально-виробничі майстерні дають студентам коледжу можливість отримувати практичні навички в слюсарній, токарній та зварювальній справах, що, безумовно, сприяє підвищенню рівня професійної підготовки фахівців.
До послуг студентів технічна бібліотека з фондом, що перевищує 75 тисяч книг і навчальних посібників, з просторим читальним залом, актовою залою.
Коледж має хорошу спортивну базу – дві спортивні зали, стадіон, стрілецький тир. Спортивні команди навчального закладу протягом багатьох років посідають призові місця у змаганнях різних рівнів.
Випускники МММК працюють практично на всіх металургійних заводах нашої країни і СНД, будували Байкало-Амурську магістраль, багато, у подальшому отримавши вищу освіту, стали керівниками в різних галузях вітчизняної промисловості. Свої успіхи колишні випускники пов’язують з висококваліфікованим педагогічним колективом, який докладає чимало зусиль, що дає молоді шановану в суспільстві професію і путівку в життя.
У навчально-виховному процесі беруть участь понад 200 викладачів і співробітників. 75% викладачів мають вищу та I кваліфікаційну категорії. Наш коледж – це навчальний заклад, який не стоїть на місці, знаходиться в постійному розвитку та пошуку нових форм.
Педагогіка співробітництва, вміння бачити в кожному студенті, перш за все, особистість, людину, готовність допомогти і навчити – з боку одних, тягу до знань, бажання придбати хорошу професію, з боку інших, – ось на чому тримається успіх всього колективу Маріупольського механіко-металургійного коледжу ДВНЗ «ПДТУ».